Головна Бут Вих Лев Чис П.Зак І.Нав Суд Рут 1Цар 2Цар 3Цар 4Цар 1Літ 2Літ Єздр Неєм Ест Йова Псал Прит Екк П.Пісн Ісаї Єрем Пл.Єр Єзек Дан Осії Йоїля Ам Овд Йони Міх Наум Авак Соф Огія Зах Малах Мат Мрк Лук Іван Діян Яков 1Пет 2Пет 1Ів 2Ів 3Ів Юди Рим 1Кор 2Кор Гал Ефес Фил Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тита Филм Євр Одк

Послання до Євреїв

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Євреїв 1

Завершувальне одкровення Боже в Сині.

1. Бог, що багато разів і багатьма чинниками промовляв здавна батькам у пророках,➛ Чис 12:6, 8; Лк 1:70; 2Тим 3:16

2. Упродовж останніх днів цих оповідав нам у Сині, Котрого настановив спадкоємцем усього, через Котрого й віки утворив. Мт 17:5; Ів 1:3, 10; Діян 3:24; Євр 11:3

3. Він – сяйво слави і образ особи Його, тримаючи все словом сили Своєї, звершив Собою очищення гріхів наших, і сів праворуч престолу величі на висоті,➛ Мт 26:64; Еф 1:20-21; Кол 1:15

4. Ставши настільки вищим від Ангелів, наскільки визначніше перед ними успадкував ймення. ➛ Еф 1:21 Фил 2:9

5. Бо кому колись із Ангелів сказав Бог: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе? І – ще: Я буду Йому Батьком, і Він буде Мені Сином?➛ 2Ц 7:14; Пс.2:7; 88:27; Євр 5:5

6. Так само, коли вводить Першовродженого у світ, каже: І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божі. ➛ Пс.96:7; Рим 8:29

7. Про Ангелів сказано: Ти утворюєш вітри Ангелами Своїми і служниками Своїми палаючий вогонь. ➛ Пс.103:4

8. А про Сина: Престол Твій, Боже, з віку у вік; жезл царства Твого – берло правоти.

9. Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, аніж співучасників Твоїх. ➛ Пс.44:7; Іс 61:1; 1Ів 3:7

10. І: На початку Ти, Господе, заснував землю, і небеса – справу рук Твоїх;➛ Пс.101:26-28; Одк 4:11

11. Вони загинуть, а Ти живеш, і всі постаріють, мов риза,➛ Іс 51:6; 2Пет 3:10

12. І, немов одяг, згорнеш їх, і зміняться; але Ти, Той Самий, і літа Твої не скінчаться. ➛ Пс.101:26-28; Євр 13:8; Одк 6:14

13. Кому й коли із Ангелів сказав Бог: Сиди праворуч Мене, аж допоки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх. ➛ Пс.109:1; Євр 8:1

14. Чи не всі вони є службові духи, що їх послано на служіння для тих, котрі мають успадкувати порятунок? ➛ Бут 24:7; Пс.90:11; Мт 18:10; Лк 1:19

Євреїв 2    

Якщо старожитньому Законові належав послух,
то тим паче Слову Христа.

1. Ось чому ми маємо бути особливо уважні до почутого, щоб не відпасти. ➛ Євр 4:1-2

2. Бо якщо через Ангелів повідане Слово було тверде, і всілякий злочин і непослух одержували праведну відплату,➛ Діян 7:53; Рим 3:23; Гал 3:19; Євр 10:28

3. То яким чином ми уникнемо, збайдужівши до такого рятунку, котрий спочатку проповідувався Господом, а тоді у нас утвердився від Нього, котрі чули Його,➛ Лк 1:2; 1Ів 1:1

4. При свідченні від Бога ознаками й дивами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим з Його волі? ➛ Мк 16:20; Діян 14:3; Рим 15:19; 1Кор 12:4; 2Кор 12:12; Євр 3:7

5. Бо не Ангелам Бог підкорив майбутній світ, про котрий говоримо;➛ 2Пет 3:13; Євр 1:14

6. Навпаки, десь засвідчив хтось, кажучи: Що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї? Або син людський, що Ти навідуєшся до нього?

7. Не забагато Ти вчинив Його меншим від Ангелів і славою, і честю увінчав Його, і настановив Його над діяннями рук Твоїх;

8. Усе підкорив під ноги Його. А коли підкорив Йому все, то не залишив нічого не підкореного Йому. Але нині ще не бачимо, щоб усе Йому підкорене було;➛ Пс.8:5-7; Мт 28:18; 1Кор 15:27; Євр 1:2

9. Але бачимо, що за страждання, які витерпів через смерть, а відтак був увінчаний славою і честю Ісус, Котрий на певний час був принижений перед Ангелами, щоб Йому, за благодаттю Божою, прийняти смерть за всіх. ➛ Ів 1:16; Фил 2:8-9; Євр 5:4; 10:29

10. Бо мало статися, щоб Той, для Котрого все і від Котрого все, приведенням багатьох синів до слави ученням Вождя порятунку їхнього, вчинив досконалим через страждання. ➛ Діян 3:15; Рим 11:36; Євр 7:26

11. Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, усі – від Єдиного; а тому Він не соромиться називати їх братами, кажучи:➛ Мт 12:49; Мк 3:34; Лк 3:38; Євр 3:1

12. Повідаю ймення Твоє братам Моїм, посеред Церкви оспіваю Тебе. ➛ Пс.21:23; Рим 8:29; 1Сол 4:16-17; Євр 12:23

13. І – ще: Я буду сподіватися на Нього. І – ще: Ось, Я і діти, котрих дав Мені Бог. ➛ Іс 8:17

14. А що діти стали учасниками плоті і крови, то й Він Сам також прийняв те саме, щоб смертю через смерть зруйнувати (знищити) того, хто мав владу смерти, котрий є диявол. ➛ Ів 8:44; 1Ів 3:8; 2Тим 1:10; Одк 20:10

15. І визволити тих, котрі від страху смерти упродовж цілого життя були поневолені рабством. ➛ Лк 1:74; Гал 4:1-5; Євр 9:14

16. Бо не Ангелів Він буде приймати, але прийматиме насіння Авраамове. ➛ Іс 41:9; Рим 4:16

17. Саме тому Він мусив у всьому уподібнитися братам, аби милостивим бути і вірним першосвящеником перед Богом, щоб стати вблаганням (примиренням) за гріхи людей,Рим 3:25; Євр 4:15; 5:1

18. Бо, як Сам Він вистраждав, спокушуваний, то може й спокушуваним допомогти. Бут 3:1; Євр 3:8-9; 4:15-16

Євреїв 3    

Перевага Ісуса над Мойсеєм.

1. Отож, браття святі, учасники у небесному званні, збагніть Посла і Першосвященика сповідання нашого, Ісуса Христа, ➛ Ів 20:21; Фил 3:14; Євр 4:14

2. Котрий вірний Тому, Хто послав Його, як той же Мойсей у всьому домі Його. ➛ Чис 12:7; Євр 2:17

3. Бо Він гідний тим більшої слави, передніше Мойсея, чим більшу честь має у порівнянні з домом той, хто спорудив його. ➛ ➛ Зах 6:12-13; Євр 8:6; 10:21

4. Бо усілякий дім споруджується кимось, а Той, Хто спорудив усе, є Бог. ➛ Рим 9:5

5. І Мойсей вірний у всьому домі Його, як служитель, щоб засвідчити те, що належало сповістити. ➛ П Зак 18:15-19; Ів 5:46

6. А Христос – як Син у домі Його; а дім Його – ми, якщо тільки відвагу і надію, котрою хвалимося, непохитно збережемо до кінця. ➛ 1Пет 2:5; 2Кор 6:16; Еф 2:22; Євр 6:11

7. А тому, як говорить Дух Святий, нині, коли почуєте голос Його,Пс.94:7-11; Євр 4:7; 10:15

8. Не зачерствійте серцем вашим, як під час ремствування, в день спокушування в пустелі,➛ Вих 17:7; П Зак 6:16

9. Де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, і бачили діяння Мої сорок літ. ➛ Чис 14:22; Євр 4:15

10. А тому Я обурився на цей рід і сказав: Без угаву блукають серцем, не пізнали вони шляхів Моїх.

11. Тому Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до Мого спочину. ➛ Чис 14:23; 28; П Зак 12:9

12. Пильнуйте, браття, щоб не було у комусь із вас лукавого і зрадливого серця, щоб вам не відступитися од Бога Живого. ➛ Євр 12:15

13. Але щодня заохочуйте (наставляйте) один одного, доки ще можна сказати нині, щоб хтось із вас не зачерствів серцем, спокусившися гріхом;➛ 2Кор 6:2; 1Сол 5:11

14. Бо ми стали спільниками (співучасниками) Христа, якщо тільки розпочате життя непохитно збережемо до кінця,

15. Поки ще говориться: Нині, коли почуєте голос Його, не зачерствійте серцями вашими, як під час ремствування. ➛ Пс.94:7-8

16. Бо деякі з тих, що чули, почали ремствувати, але не всі, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм. ➛ Іс 63:10

17. На кого ж Він обурювався сорок літ? Чи не на тих, що згрішили, і лягли кістьми в пустелі?➛ Чис 14:29; Пс.89; Рим 3:23; 1Кор 10:5

18. Супроти ж кого присягався, що не увійдуть до спочину Його, як не супроти непокірних?➛ Євр 4:2-3

19. Отож, бачимо, що вони не могли увійти за недовіру. ➛ Чис 20:12; П Зак 1:39

Євреїв 4    

Обіцяний у Старому Заповіті Божому спочин відкритий тепер через Христа
народові Божому.

1. А тому будемо остерігатися, щоб, коли ще залишається обітниця увійти до Його спочину, не виявився хтось із вас таким, що запізнився. ➛ Євр 12:15

2. Бо нам також воно сповіщене, як і тим; але не принесло їм користі слово почуте, не розчинене вірою тих, що чули. ➛ Рим 10:8; Євр 10:22, 38; 11:39; Одк 14:6

3. А входимо до спочину ми, що увірували, бо Він сказав: Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до спочину Мого, хоч діяння Його були досконалі ще на початку світу. ➛ Пс.94:11; Євр 3:11

4. Бо колись сказано про сьомий день: І спочив Бог сьомого дня від усіх діянь Своїх. ➛ Бут 2:2

5. І ще ось тут: Не увійдуть до спочину Мого. ➛ Вих 16:23

6. Отож, як деяким залишається увійти до нього, а ті, котрим передніше сповіщено, не увійшли до нього за непослух,

7. То іще визначає певний день, нині, кажучи через Давида, після такого тривалого часу, як вище сказано: Нині, коли почуєте голос Його, не зачерствійте серцем вашим. ➛ Пс.94:7; Євр 3:7

8. Бо, якби Ісус Навин допровадив їх до спочину, то не було б сказано після цього про другий день. ➛ П Зак 31:7 Іс Нав 22:4

9. Саме тому для народу Божого ще залишається суботництво. 2Сол 1:7

10. Бо хто зайшов до спочину Його, той також сам спочив од справ своїх, як Бог від Своїх. ➛ Одк 14:13

11. Отож, намагаймося увійти до спочину цього, щоб хтось за тим же прикладом не спричинився до непослуху,➛ 2Пет 1:10; 1Кор 10:11-12; Євр 3:16-19

12. Бо Слово Боже живе й діяльне і гостріше від усілякого меча двосічного: воно проникає до поділу душі і духа, суглобів і мозку, і розрізняє думки, заміри і наміри серця. Пс.149:6; Іс 49:2; Єр 23:29; Одк 1:16

13. І немає створіння, утаємниченого від Нього, але все виявлене і відкрите перед очима Його: Йому подамо звіт. ➛ Йов 26:5; Пр 15:11

14. Отож, маючи Першосвященика Великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, будемо непохитно триматися сповідування нашого. ➛ 2Кор 12:2; Євр 6:20; 7:26; 8:1; 9:12, 24

15. Бо ми маємо не такого першосвященика, Котрий не може співстраждати з нами у недугах наших, але Котрий так само, як ми, спокушений у всьому, окрім гріха. Лк 4:13; Ів 8:46; 2Кор 5:21 Євр 2:17, 18; 7:26; 11:37

16. А тому приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб одержати милість і надбати благодать для своєчасної допомоги. Пс.31:5; Рим 6:1

Євреїв 5    

Христос – Першосвященик за чином Мелхиседека.

1. Бо кожний першосвященик, з людей вибраний, для людей настановляється на служіння Богові, щоби приносити дари і пожертви за гріхи,➛ Євр 2:17; 8:3; 9:9

2. Що може ставитися поблажливо до невігласів і до тих, що помиляються, тому що й сам обкладений неміччю,➛ Євр 4:15

3. І тому він мусить, як за народ, так само й за себе приносити пожертви за гріхи. ➛ Лев 9:7; 16:6, 11, 15, 17, 24; Євр 7:27

4. І ніхто сам по собі не прийме цієї честі, але покликаний Богом, як Аарон. ➛ Вих 28:1; Лев 8; Чис 16:40

5. Так само й Христос не Сам Собі присвоїв славу бути Першосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе. ➛ Пс.2:7; Єр 30:21; Ів 8:54; Євр 1:5

6. Як також і в іншому місці каже: Ти священик навіки за чином Мелхиседека. ➛ Пс.109:4; Зах 6:13

7. Він за днів Свого тілесного життя з голосінням великим та слізьми приніс молитви і благання Тому, Хто міг урятувати Його від смерти, і почутий був за набожність Свою. ➛ Пс.21:3-22, 39:2; Мт 26:39, 44, 53, 27:46; Лк 22:41-44

8. І хоч Він Син, однак стражданнями навчився послуху,Фил 2:8

9. І коли звершився, то став для всіх покірних Йому призвідником порятунку вічного,Євр 2:10; 7:25

10. І був призначений від Бога Першосвящеником за чином Мелхиседека.

11. Про Котрого належало нам говорити багато; але важко висловити, тому що ви стали недолугими, ледачими слухати. ➛ Євр 7:1

12. Бо, судячи з часу, вам належало бути учителями; але вас знову треба навчати першооснов Слова Божого і для вас необхідне молоко, а не тверда їжа. ➛ 1Кор 3:1-3

13. Кожний, хто насичується молоком, недосвідчений у слові правди, тому що він є немовля;

14. А страва тверда властива для досконалих, у котрих почуття досвідом привчені, щоб розрізняти добро і зло. ➛ Іс 7:15-16; Фил 1:9-10

Євреїв 6    

Віруючі успадкують обітниці Божим довготерпінням.

1. А тому, залишивши початкове учення Христове, поспішімо до досконалости; і не будемо знову закладати підвалини відвернення од мертвих справ і віри в Бога,➛ Мт 5:48; Діян 17:30; 20:21; 1Кор 3:10; Гал 3:1; Євр 9:14

2. Навчання про хрещення, про покладання рук, про воскресіння мертвих і про суд вічний. ➛ Діян 2:38; 8:17; 19:4-5; 24:15

3. І це вчинимо, якщо Бог дозволить.

4. Бо не можна тих, що одного разу стали зрячими і спізнали дару небесного та були вчинені співучасниками Духа Святого,➛ Ів 4:10; 1Пет 2:3; 2Пет 2:20-21; 2Тим 3:1-8; Євр 6:8; 9:14; 10:26

5. І спожили добре Боже Слово і сили майбутнього віку,

6. І відпали, знову оновлювати каяттям, коли вони знову розпинають у собі Сина Божого і зневажають Його. ➛ Мт 3:2; Діян 17:30; 2Пет 2:20-21; Євр10:29

7. Земля, що неодноразово п’є дощ, котрий часто падає на неї, і вирощує злак, який корисний тим, для котрих вирощується, дістає благословення від Бога;➛ Пс.64:11; Іс 55:10

8. А та, що приносить терня і будяччя, – не придатна і близько до прокляття, котрого кінець – спалення. ➛ Бут 3:18; П Зак 29:23; Євр 10:27

9. А втім, про вас, улюблені, ми маємо надію, що ви у кращому стані і тримаєтеся порятунку, хоч і кажемо отак. ➛ Рим 1:16; 2Кор 7:16

10. Бо не є неправедний Бог, щоб забув справу вашу і працю любови, котру виявили ви у ймення Його, послуживши і служачи святим. ➛ Мт 25:40; Євр 10:33; Одк 2:2, 19

11. А тому бажаємо також, щоб кожний з вас, для цілковитої певности в надії, виявив таку саму ревність до кінця;➛ Євр 3:6, 14

12. Щоб ви не зледащіли, але наслідували тих, котрі вірою і довготерпінням успадковують обітниці. ➛ Євр 5:11; 11:13

13. Бог, даючи обітниці Авраамові, оскільки не міг ніким вищим присягнутися, присягався Сам Собою,➛ Іс 45:23

14. Кажучи: Істинно, благословляючи, благословлю тебе і, розмножуючи, розмножу тебе. ➛ Бут 22:16-17

15. Отож, Авраам довго терпів і одержав обіцяне. ➛ Як 5:7-8; Євр 10:36

16. Люди присягаються горішнім і присяга на підтвердження закінчує всіляку суперечку в них. ➛ Вих 22:11

17. А тому й Бог, бажаючи показати якомога величніше спадкоємцям обітниці непохитність Своєї волі, підтвердив присягою,➛ Лк 1:73; Рим 8:17; Євр 11:9

18. Щоб у двох непорушних речах, в котрих неможливо Богові сказати неправду, тверду втіху ми мали, поспішили взятися за надію, передніше залишену для нас. ➛ Рим 3:4; Тит 1:2

19. Котра для душі є, неначе якір безпечний і міцний, і входить у внутрішнє за завісу,➛ Лев 16:2, 12, 15; Євр 9:3, 24

20. Куди предтечею за нас увійшов Ісус, ставши Першосвящеником навіки за чином Мелхиседека. ➛ Пс.109:4; Євр 4:14; 5:6; 10:20

Євреїв 7    

Христос – священик за чином Мелхиседека.

1. Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, – той, котрий зустрічав Авраама і благословив його, коли повертався після поразки царів,➛ Бут 14:18-20

2. Котрому й десятину відділив Авраам від усього, – по-перше, на ознаку ймення Цар праведности, а відтак і цар Салиму, Котрий і є Цар Миру. ➛ Пс.75:3; Іс 9:6-7; Євр 1:9

3. Без батька, без матері, без родоводу, що не мав ні початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, став священиком назавжди. ➛ Ів 7:27

4. Бачите, який великий той, котрому навіть Авраам патріарх дав десятину з найкращої здобичі своєї.

5. Ті із левитів, що одержують сан священства, мають заповідь – брати за законом десятину з народу, себто із своїх братів, хоч ці також походять від стегон Авраамових. ➛ Чис 18:21; Неєм 10:38

6. Але цей, що не походить з їхнього роду, дістав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітниці. ➛ Бут 12:3; 13:15; 14:20; Євр 11:17

7. Без усілякої суперечки менший благословляється більшим.

8. І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, що має про себе свідчення, що він живе. ➛ Одк 1:18

9. І, таким чином, сам Левій, що приймає десятини, в особі Авраама дав десятину:

10. Бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його.

11. Отож, якби досконалість досягалася засобом священства левитів, – бо з ним поєднаний Закон народу, – то яка ще була б потреба поставати якомусь іншому священикові за чином Мелхиседека, а не за чином Аарона називатися. ➛ Євр 8:7; 9:9

12. Тому що зі зміною священства неодмінно станеться переміна також і Закону.

13. Бо Той, про Котрого оповідається це, належав до іншого коліна, з котрого ніхто не приступав до жертовника;➛ 2Л 26:16, 18; Євр 8:4

14. Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Юди, а це коліно, про котре Мойсей нічого не сказав відносно священства. ➛ Бут 49:8, 10; Мих 5:1; Одк 5:5

15. І це ще виразніше видно з того, що на подобу Мелхиседека постає інший священик,

16. Котрий такий не за законом тілесної заповіді, але за силою життя, що не припиняється. ➛ Як 1:12; Одк 22:19

17. Бо Він прийняв таке свідчення: Ти священик навіки за чином Мелхиседека. ➛ Пс.109:4; Євр 5:6; 6:20

18. А відміна попередньої заповіді, що була раніше, буває з причини її немочі та марноти,➛ Рим 8:3; Гал 4:9; Євр 10:1-4

19. Бо Закон нічого не вдосконалив; але вводиться краща надія, засобом котрої ми наближаємося до Бога. ➛ Мт 5:48; Діян 13:39; Рим 5:2; Гал 3:1-29; Євр 8:10

20. І це було не без присягання, –➛ Євр 6:17

21. Бо ті були священиками без присяги, а Цей з присягою, тому що про Нього сказано: Присягався Господь і не буде каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседека,➛ Пс.109:4

22. То запорукою кращого Заповіту став Ісус.

23. Причому, тих священиків було багато, тому що смерть не дозволяла бути одному;➛ Чис 20:24

24. А Цей тому, що живе вічно, має також священство, яке не змінюється,

25. А тому й може завжди рятувати тих, що приходять через Нього до Бога, адже завжди живий, щоб клопотатися за них. ➛ Ів 14:6 1Ів 2:1; Юди 24; Рим 6:10; 8:34; Євр 8:10; 9:24; Одк 1:18

26. Таким якраз і має бути у нас Першосвященик: святий, непричетний до зла, бездоганний, відділений од грішників і піднесений вище небес,➛ Йов 11:8; Рим 3:23; Еф 4:10; Євр 4:15

27. Котрий не має потреби щоденно, як ті першосвященики, приносити пожертви найперше за свої гріхи, потім за гріхи народу: бо Він звершив це одного разу, коли приніс на пожертву Себе Самого. ➛ Лев 6:20; 16:6, 15; Чис 28:3; Євр 5:3; 9:11-15, 22, 26; 10:11, 18

28. Бо Закон настановляє першосвящениками людей, що мають немочі; а слово з присягою, після Закону, вчинило Сина навіки досконалого. ➛ Євр 5:1-2

Євреїв 8    

Вічний Першосвященик має вищий чин, аніж старозаповітні; Він Посередник
Нового Заповіту.

1. А головне в тому, про що я говорю, є те: ми маємо Такого Першосвященика, Котрий сів праворуч престолу величчя на небесах. ➛ Євр 4:14; 12:2

2. І є Священослужитель святині і скинії істинної, котру спорудив Господь, а не людина. ➛ 1Тим 3:15; Євр 9:11, 24; 10:21

3. Усякий першосвященик настановляється для приношення дарів і пожертв; а тому треба було, аби й Цей також мав що принести. Еф 5:2; Євр 5:1; 10:11

4. Якби Він залишався на землі, то не був би й священиком; тому що тут є священики, котрі за законом приносять дари,➛ Євр 13:10-11

5. Котрі служать образові й тіні небесного, як сказано було Мойсеєві, коли він починав споруджувати скинію: Дивися, сказано, вчини все за зразком, що тобі на горі був показаний. ➛ Вих 25:40; Діян 7:44; Євр 10:1, 11

6. Але Сей Першосвященик одержав служіння тим пречудовіше, чим кращого Заповіту Він посередник, котрий утверджений на кращих обітницях. ➛ Вих 25:40; Євр 7:22; 12:24

7. Бо, якби перший Заповіт був бездоганний, то не було б потреби шукати місця іншому,➛ Вих 19:5; Євр 17:18

8. Але пророк, докоряючи їм, каже: Ось, настануть дні, говорить Господь, коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди нового Заповіта,➛ Бут 1:28; Іс 61:8; Єр 31:31-34

9. Не такого Заповіта, котрого Я уклав із батьками їхніми в той час, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із Єгипетської землі; тому що вони не були в тому Заповіті Моєму, і Я знехтував ними, – говорить Господь. ➛ Вих 19:3; Ос 1:9; Євр 9:18

10. Ось Заповіт, котрого заповідаю домові Ізраїлевому по тих днях, говорить Господь: Вкладу закони Мої в думки їхні, і напишу їх на серцях їхніх, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом. Єз 36:26; 2Кор 3:3; Гал 3:1-29

11. І не буде навчати кожний ближнього свого і кожний брата свого, кажучи: Пізнай Господа; тому що всі, від малого й до великого, будуть знати Мене. ➛ Іс 54:13; Ів 6:45

12. Тому що Я буду милостивим до неправди їхньої, і гріхів їхніх і беззаконня їхнього уже не пригадаю. ➛ Іс 43:25; Єр 31:31-34 1Ів 2:2; Рим 3:25

13. Кажучи: Новий показав ветхість першого; а те, що стає непридатним і старіє, близьке до зотління. ➛ 2Кор 3:14

Євреїв 9    

Вічний Першосвященик має вище священство; Він приносить вищу пожертву, – а саме: Своєю кров’ю.

1. І перший Заповіт мав настанови про Богослужіння і святиню земну;➛ Гал 4:3; Євр 8:5-6, 9

2. Бо споруджена була скинія перша, в котрій був світильник, і стіл, і жертовні хліби, і котра називається святе. ➛ Вих 25:23, 30, 31

3. А за другою, отже, завісою, була скинія, що називається Святе Святих,➛ Вих 26:31, 33, 34, 36

4. Що мала золоту кадильницю і обкладений зусібіч золотом Ковчег Заповіту, де був золотий посуд з манною, берло Ааронове, що розцвіло, і скрижалі (таблиці) Заповіту. ➛ Вих 25:10; 16:33; 34:29; Лев 16:12; Чис 17:10, 23; П Зак 10:2, 5

5. А над ним – херувими слави, котрі отіняли крильми віко (Ковчега), про що не можемо тепер говорити детально. ➛ Вих 25:10-22; 26:34; Єз 10:4; Євр 5:11

6. При такому упорядженні до першої скинії завжди заходить священик звершувати Богослужіння;➛ Євр 8:4

7. А до другої – один раз на рік єдиний лише першосвященик, не без крови, котру приносить за себе і за гріхи неведення народу. ➛ Лев 16; Чис 15:22-31; Євр 7:27

8. Цим Дух Святий виявляє, що не відкритий ще шлях до святині, аж доки стоїть попередня скинія. ➛ Євр 3:7; 10:19

9. Вона є образом теперішнього часу, в котрому приносяться дари і пожертви, що не можуть учинити в совісті досконалим того, хто приносить,➛ Мт 5:48; Євр 10:1-2

10. І котрі з частуваннями і напоями і різноманітними обмиваннями та обрядами, що стосуються плоті, ухвалені були тільки до часу виправлення. ➛ Вих 29:4; Лев 11:25; 14:8; 15:21; Чис 8:7, 21:19; Мк 7:8; 1Пет 3:21; Євр 7:16

11. Але Христос, Першосвященик майбутніх гараздів (благ), прийшовши з більшою і досконалішою скинією, нерукотворною, себто не такого упорядження,➛ Діян 7:48; Євр 10:1

12. І не з кров’ю козлів і бичків, але зі Своєю Кровю, одного разу зайшов до святині, і придбав вічну покуту. Лев 16:3; 1Пет 1:18-19; Євр 13:20

13. Бо якщо кров телят і козлів і попіл телиці через окроплення освячує опоганених, щоб тіло було чисте,➛ Лев 16:14-15; Чис 19; Євр 10:4

14. То тим паче кров Христа, Котрий Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих справ, для служіння Богові живому й істинному!Лев 22:19-20; 1Пет 1:19; 1Кор 15:45; 1Сол 1:9; Євр 10:15, 29

15. І тому Він є Посередник Нового Заповіту, щоб смертю Його, для покути від злочинів, учинених за першого Заповіту, вони, що прикликані, могли одержати обіцянку вічного спадку. ➛ Бут 4:4; 1Пет 1:4; Рим 3:24; 1Тим 2:5

16. Бо, де є заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповідача,

17. Тому що заповіт чинний після померлих; він не має сили, коли заповідач живий.

18. А тому й перший Заповіт був утверджений не без крови.

19. Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за Законом перед усім народом, узяв крові телят і козлів з водою і вовною червоною та з ісопом, і окропив як саму книгу, так і увесь народ,➛ Лев 14:16; Іс 24:6-8

20. Кажучи: Це кров Заповіту, котрого заповідав вам Бог. ➛ Вих 24:8; Мт 26:28

21. А також окропив кров’ю і скинію і увесь посуд для Богослужіння. ➛ Вих 29:12, 36; Лев 8:10, 15, 19

22. Зрештою, майже все за Законом очищається кровю, і без пролиття крови не буває прощення. Лев 4:20; 17:11; Мт 26:28; Еф 1:7

23. Тому образи небесного мусили очищатися цими, а саме небесне кращими від цих пожертвами. ➛ Євр 8:5

24. Бо Христос зайшов не до рукотворної святині, за зразком справжньої спорудженої, але до самісінького неба, аби постати нині за нас перед Божим обличчям. ➛ Рим 8:34; Євр 4:14; 7:25-26

25. І не для того, аби багато разів приносити Себе, як першосвященик входить до святині щороку з чужою кров’ю;➛ Євр 10:3

26. Інакше належало б Йому багато разів страждати від початку світу. А Він одного разу, наприкінці віків, з’явився для знищення гріха пожертвою Своєю. ➛ 1Кор 10:11; Євр 10:16-18, 22

27. І як людям належить одного дня померти, а відтак суд,Бут 3:19; Йов 30:23; Мт 10:15; 2Пет 2:9; Євр 12:5-11; Одк 20:11-12

28. Так само й Христос, Котрий одного разу приніс Себе на пожертву, щоб узяти на себе гріхи багатьох, удруге з’явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекатимуть на Нього, щоб урятуватися. ➛ Іс 53:12; Мт 26:28; Юди 21; Рим 1:16; Рим 5:6; 6:10; Євр 10:12; 1Сол 1:10

Євреїв 10    

Ісус Своєю пожертвою
назавжди звільнив віруючих од гріха.

1. Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не самий взірець речей, одними ж і тими пожертвами, що їх щороку постійно приносили, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять з ними. Мт 5:48; Кол 2:16, 17; Євр 8:5, 9:9

2. Інакше перестали б приносити їх, тому що ті, котрі приносять пожертву, вже були одного разу очищені, і не мали б уже жодного усвідомлення гріхів.

3. Але пожертвами щороку нагадують про гріхи;➛ Лев 16:21, 34

4. Бо не можливо, щоб кров телят і козлів поглинула гріхи. ➛ Пс.49:13; Євр 9:12

5. А тому Христос, входячи у світ, каже: Пожертви і приношення Ти не зажадав, але тіло Мені приготував. ➛ Пс.39:7, 9; Євр 1:6

6. Усеспалення і пожертви за гріх Тобі не бажані. ➛ Пс.49:8; Мих 6:7

7. Тоді Я сказав: Ось, іду, як на початку книжки написано про Мене; вчинити волю Твою, Боже. ➛ Пс.39:7; Ів 5:30, 39; 4:34

8. Більше того, Він сказав, що ні пожертви, ні приношення, ні всеспалення, ані пожертви за гріх, – котрі приносяться за Законом, – Ти не забажав і не вподобав цього. ➛ Євр 8:4

9. А тоді додав: Ось, Я йду вчинити волю Твою, Боже. Відміняє перше, аби поставити друге. ➛ Євр 9:15

10. Ось із цієї волі освячені ми одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа. ➛ Бут 4:4; 1Пет 2:24; Кол 1:22; Євр 9:12, 20; 13:12

11. І кожний священик щоденно стоїть на служінні і багато разів приносить одні й ті самі пожертви, котрі ніколи не можуть винищити гріхи. ➛ Вих 29:38; Євр 8:3

12. Але Він, принісши одну пожертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,➛ Пс.109:1; Євр 1:13

13. Очікуючи за тим, доки вороги Його будуть покладені, як підніжок, Йому під ноги. ➛ 1Кор 15:25; Євр 2:8

14. Бо Він єдиним приношенням назавше вчинив досконалими тих, що освячуються. ➛ Мт 5:48; Євр 9:26

15. Про це засвідчує вам також і Дух Святий; бо сказано:➛ Як 4:5; Євр 3:7

16. Ось Заповіт, котрого заповідаю їм по тих днях, каже Господь: Вкладу закони Мої в серця їхні і в розумі їхньому напишу їх,➛ Єр 31:33-34; Євр 8:10

17. І гріхів їхніх і беззаконня їхнього вже не пригадаю. ➛ Рим 3:23

18. А де прощення гріхів, там не потрібне приношення за них.

19. Отож, браття, маючи відвагу входити до святині засобом крови Ісуса Христа, шляхом новим і живим, Рим 5:2; Еф 3:12; Євр 9:8, 12

20. Котрого Він знову відкрив нам через завісу, себто тіло Своє, Ів 14:6; Євр 7:24, 9:18

21. І маючи Великого Священика над Божим домом,➛ 1Тим 3:15; Євр 4:14

22. Приступімо ж зі щирим серцем, з вірою уповні, окропивши серця очищенням від розбещеної совісті, і, омивши тіло водою чистою, Єз 36:25; 1Пет 1:2; 3:18, 21; 1Кор 6:11; 1Тим 1:5; Євр 12:2, 24

23. Будемо триматися сповідування надії неухильно, бо вірний Той, що обіцяв. ➛ 1Сол 5:24; Євр 3:6, 18-19

24. Будемо уважні один до одного, заохочуючи до любови і до справ добрих;➛ Євр 13:1, 21

25. Не будемо залишати зібрання свого, як ото є в деяких звичай; але будемо напучувати один одного, і тим наполегливіше, чим пильніше добачатимете наближення того дня. ➛ Мт 10:32; 24; Рим 13:11, 12 Кол 3:16; Євр 3:13

26. Бо якщо ми, діставши пізнання істини, довільно грішимо, то не залишається вже пожертви за гріхи. ➛ Іс 55:1, 7; Юди 4; Євр 6:4-8

27. Але певне страшне очікування суду і лютість вогню, готового пожерти супротивників. ➛ Соф 1:18; 3:8; Євр 9:27

28. Якщо той, що відкинув Закона Мойсеєвого, при двох чи трьох свідках, без милосердя карається смертю,➛ Чис 15:30; 35:30; П Зак 17:6; Як 2:10

29. То наскільки більшого, гадаєте, покарання заслуговує той, хто топче Сина Божого і не вважає за святиню кров заповіту, котрою освячений, і Духа благодаті зневажає!➛ Мт 12:31; Лк 18:8; Ів 1:16; 13:18; 1Пет 1:10, 13; 2Пет 2:1-3; Рим 3:24; 1Кор 11:25, 29; 2Тим 3:1-8; Євр 2:3; 13:12; Одк 22:11

30. Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене помста, Я відплачу, каже Господь. І – ще: Господь буде судити Свій народ. ➛ П Зак 32:35-36; Рим 12:19

31. Страшно попасти в руки Бога Живого!➛ П Зак 32:40, 41; Євр 12:29

32. Пригадайте попередні ваші дні, коли ви тільки-но просвітлені, витримали запеклу боротьбу страждань,➛ 2Кор 4:6; Фил 1:29; 1Сол 2:14; Євр 6:4

33. То самі були в осерді ганьби і скорбот, і служили видовищем зневаги для інших, а то співчували іншим, що перебували у такому ж становищі. ➛ 1Кор 4:9

34. Бо ви й мені співчували за ув’язнення, і грабунок маєтностей ваших прийняли з радістю, відаючи, що є у вас на небесах майно краще і незнищенне. ➛ Лк 12:33; Євр 13:3

35. Отож, не залишайте певности вашої, котра має велику нагороду. Мт 5:12; Євр 11:26, 12:2-3

36. Терпіння необхідне вам, щоб, виконавши волю Божу, могли одержати обіцяне;Лк 21:19; Як 1:4; Євр 6:12

37. Бо ще трішки, ще вельми мало часу і Той, що має прийти, прийде і не забариться. П Зак 30:3; Діян 1:9-11; 2Пет 3:3-4

38. Праведний вірою живий буде; а якщо хтось захитається, не буде приязна до нього душа Моя. Пр 3:32; Ав 2:3-4; Рим 1:17

39. А ми не з тих, що хитаються на погибель, але стоїмо у вірі для порятунку душі. ➛ Ав 2:3, 4; 1Пет 1:9; 1Сол 3:3

Євреїв 11    

Шляхи віри старожитніх.

1. А віра є певність у тому, на що є надія, однак наяву котрої не видно. Ів 20:29; Рим 8:24; 2Кор 4:18; Євр 10:38

2. У ній засвідчені старожитні. ➛ Євр 11:4

3. Вірою пізнаємо, що віки Словом Божим улаштовані аж так, що з невидного постало видиме. ➛ Пс.32:6; Рим 1:20

4. Вірою Авель приніс Богові пожертву кращу, аніж Каїн; нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він навіть по смерті ще говорить. ➛ Бут 4:4; 1Ів 3:12; Рим 10:10

5. Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо передніше переселення свого одержав він свідчення, що догодив Богові. ➛ Бут 5:22; 24; Ів 8:51

6. А без віри догодити Богові неможливо; бо необхідно, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, котрі шукають Його, дасть нагороду. Діян 17:27; Як 2:17

7. Вірою Ной, коли дістав одкровення про те, що не було ще видиме, благоговіючи, спорудив ковчега для порятунку дому свого; нею засудив він увесь світ і став спадкоємцем праведности через віру. ➛ Бут 6:9-22; 1Пет 3:20; 2Пет 2:5; Рим 4:3

8. Вірою Авраам підкорився покликові йти до країни, котру мав одержати у спадок, і пішов, не відаючи, куди йде. ➛ Бут 12:1-4

9. Вірою жив він на обіцяній Землі, мов на чужій, і мешкав у шатрах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці;➛ Бут 12:7; 13:3, 18; 15:18; Євр 6:17

10. Бо чекав він міста на підмурку, котрому художник і будівничий – Бог. ➛ Євр 12:22; Одк 21:14

11. Вірою й сама Сарра хоч була неплідна дістала силу прийняти насіння і породила всупереч своєму вікові, бо вважала, що вірний Той, Хто обіцяв. ➛ Бут 21:1-2; Рим 4:20-21

12. І тому від одного, і причому омертвілого, народилося так багато, як багато зір на небі. І як безліч піску на березі морському. ➛ Бут 15:5; Іс 51:2; Рим 4:19

13. Усі ці померли у вірі, не діставши обітниць, а лишень здалеку бачили їх, і раділи, і казали про себе, що вони мандрівники і зайшлі на землі;➛ Бут 23:4; 47:9; Чис 24:17; Пс.38:13

14. Бо ті, котрі так говорять, показують, що вони шукають вітчизну.

15. І якби вони в думках мали ту вітчизну, з котрої вийшли, то мали б час повернутися. ➛ Бут 11:31

16. Але вони бажали кращої, себто небесної; а тому й Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом: бо Він приготував їм місто. ➛ Вих 3:6

17. Вірою Авраам, випробуваний, приніс був на пожертву Ісаака, і, маючи обітниці, приніс єдиновродженого,➛ Бут 22; Як 2:21; Євр 7:6

18. Про котрого було сказано: В Ісаакові назветься (народиться) тобі насіння;➛ Бут 21:12; Рим 9:7

19. Бо він вважав, що Бог має силу його із мертвих воскресити, а тому й одержав його як прообраз. ➛ Йов 19:25; Ів 20:19; Одк 20:4

20. Вірою у майбутнє Ісаак благословив Якова та Ісава. ➛ Бут 27:27-28

21. Вірою Яків, помираючи, благословив кожного сина Йосипового і поклонився, спираючись на верхівку свого жезла; ➛ Бут 47:31, 48:1-20

22. Вірою Йосип, помираючи, пригадав про вихід синів Ізраїлевих і заповідав про кості свої. ➛ Бут 50:24-25

23. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його переховували; тому що бачили вони, що дитя пречудове, і не злякалися царського наказу. ➛ Вих 1:16, ; 2:2; Діян 7:20

24. Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином доньки фараонової,➛ Вих 2:10

25. І вважав за краще страждати з народом Божим, аніж мати тимчасову гріховну насолоду. ➛ Пс.83:11; 2Кор 6:14-17

26. І зневагу Христову вважав більшим для себе багатством, аніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду. ➛ Євр 13:13

27. Вірою залишив він Єгипет, не злякавшися гніву царського; бо він був непохитний, ніби Невидимого бачив. ➛ Вих 12:41

28. Вірою звершив він Пасху і пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся до них. ➛ Вих 12:21

29. Вірою перейшли вони Червоне море, як суходолом, – на що спокусившись, єгиптяни потопилися. ➛ Вих 14:13; Юди 5

30. Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обході. ➛ Іс Нав Розд 2, 6

31. Вірою Раав блудниця з миром прийняла вивідувачів і, провівши їх іншим шляхом, не загинула з невірними. ➛ Як 2:25

32. І що ще скажу? Не вистачить мені часу, аби повідати про Гедеона, Варака, Самсона, Їфтаха, Давида й Самуїла та про інших пророків,➛ Суд 4:6; 6:11; 11:32; 15:16; 1Ц 7:9; Діян 3:24

33. Котрі вірою перемагали царства, творили праведність, одержували обітниці, і пащеки левам загороджували. ➛ 1Ц 12:3-4; 2Ц 8:1-14; Дан 6:22; Одк 10:7

34. Гасили силу вогню, уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були міцні на війні, проганяли полки чужинців. ➛ Суд 16:28; Дан 3:27

35. Дружини одержували померлих своїх чоловіків воскреслими; а інші закатовані були, не прийнявши звільнення, щоб дістати краще воскресіння. ➛ 3Ц 17, 4Ц 4

36. Інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і тюрем. ➛ Єр 20; 37

37. Були каменовані (зазнали побиття камінням), їх перепилювали і катували, вони помирали від меча, поневірялися у телячих та овечих шкурах, зазнаючи нестатків, скорботи і кривди. ➛ 3Ц 19:10; 2Л 24:21; Мт 21:35; Діян 7:52; Як 5:10

38. Ті, котрих світ був не вартий, поневірялися в пустелях і горах, у печерах та ущелинах землі. ➛ 1Ц 22:1; 23:14; 3Ц 18:4; 19:4

39. І всі ці, засвідчені у вірі, не дістали обіцяного,➛ Євр 10:36; 11:2, 4, 5

40. Тому що Бог передбачив нам дещо ліпше, щоб вони не без нас сягнули досконалости. ➛ Мт 5:48; Євр 8:6; 12:23

Євреїв 12    

Шлях віри християнина під час страждань і битви

1. А тому ми також, маючи довкола себе таку хмару свідків, скинемо з себе всякого тягаря і гріх, що нас перепиняє, і з терплячістю будемо проходити належний нам шлях боротьби. 1Пет 5:7; 1Кор 9:24-27; 2Кор 7:1; Євр 10:36

2. Дивлячись на Ісуса, Архипастиря і Творця віри, Котрий замість радости, що була перед Ним, витерпів хрест, знехтував соромом, і сів праворуч Божого престолу. ➛ Фил 2:8, 10; Євр 2:10; 5:8, 9; Одк 3:21

3. Тож подумайте про Того, Хто витерпів таку над Собою наругу від грішників, щоб вам не знесиліти і не ослабнути душами вашими. ➛ Лк 2:34; Ів 15:18, 20; Євр 10:33

4. Ви ще не змагалися до крови у боротьбі супроти гріха,➛ 1Кор 10:13

5. І забули втіху, котра вам пропонується, як синам: Сину Мій! Не нехтуй Господньою карою і не падай духом, коли Він викриває тебе.

6. Бо Господь, кого любить, того карає; і бє кожного сина, котрого приймає. Пр 3:11-12; Євр 5:8; Одк 3:19

7. Якщо ви терпите покарання, то Бог чинить з вами, як із синами. Бо хіба є якийсь син, котрого не карав батько?➛ 2Ц 7:14

8. А якщо залишаєтеся без покарання, котре всім спільне, то ви – позашлюбні (незаконні) діти, а не сини. ➛ Пс.72:13-15

9. Причому, якщо ми мали тілесних батьків наших, котрі виправляли нас, і ми шанували їх, то чи не набагато більше маємо коритися Батькові духів, щоб жити?➛ Чис 16:22; Пр 10:17

10. Ті карали нас за своїм свавіллям для небагатьох днів; а Цей – для користі, щоб нам мати участь у святості Його. ➛ 1Пет 1:15-16; 2Пет 1:4; 1Кор 11:32

11. Усіляке покарання теперішнього часу видається не радістю, а печаллю; але згодом для навчених через нього приносить мирний плід праведности!Іс 32:17; Єр 29:11; 1Пет 2:24 1Ів 3:7; 2Кор 4:17, 18; 7:10

12. Отож, зміцніть опущені (знесилені) руки, і хиткі коліна. ➛ Іс 53:3

13. І влаштовуйте рівні шляхи ногам вашим, щоб кульгаве не збочило зі шляху, а краще виправилося. ➛ Пр 4:26 Іс 35:6-8; Гал 6:1

14. Прагніть мати мир з усіма, і святість, без котрої ніхто не побачить Господа. Пс.33:15; 1Ів 3:2-3; Рим 12:18

15. Пильнуйте, щоб хтось не втратив благодать Божу; щоб якийсь гіркий корінь, виникнувши, не завдав шкоди, і щоб не опоганив багатьох людей. ➛ П Зак 29:17, 18; Євр 4:1

16. Щоб не було поміж вами якогось блудника, або нечестивця, котрий би, як Ісав, за одне їство відмовився од своєї першовроджености. ➛ Бут 25:33, 34; 1Кор 6:13, 18; Євр 13:4

17. Бо ви знаєте, що після того він, бажаючи успадкувати благословення, відкинутий був і не міг змінити намірів батька, хоча й просив про те слізно. ➛ Бут 27:30-41; 2Пет 3:9

18. Бо ви приступили не до гори, котрої можна торкнутися; та не до палаючого вогню, і не до пітьми й мороку і бурі, ➛ Вих 19:12-13 П Зак 4:11-12; Пс.103:32

19. Не до звуку сурми і голосу слів, котрий ті, що чули, просили, щоб до них більше не мовилося слово. ➛ Вих 19:16; 20:18-19; П Зак 5:22

20. Бо вони не могли витерпіти того, що заповідане було: якщо навіть звір торкнеться до гори, буде побитий камінням, або уражений списом;➛ Вих 19:13

21. І таким жахливим було це видіння, що й Мойсей сказав: Я в страхові і трепеті. ➛ П Зак 9:19

22. Але ви приступили до гори Сіонської і до міста Бога Живого, до небесного Єрусалиму і до десятків тисяч Ангелів,➛ П Зак 33:2; Пс.2:6; 47:3; 67:17; 109:2; Гал 4:26; Фил 3:20; Одк 3:12; 5:11, 7:11; 14:1; 21:2

23. До урочистого собору і церкви первістків, написаних на небесах, і до Судді усіх – до Бога, і до духів праведників, що досягнули досконалости,➛ Вих 4:22; 32:32; Іс 4:3; Мт 5:48; Еф 1:12; Євр 11:16

24. І до Посередника нового Заповіту Ісуса, і до крови кроплення, що говорить краще, аніж Авелева.➛ Бут 4:10; Вих 24:8; Мт 23:35; 27:25; Євр 8:6; 9:15, 10:22; 11:4

25. Глядіть, не відвертайтеся од того, що промовляє. Якщо ті, що не послухали того, хто промовляв на землі, не уникли покарання, то тим паче не уникнемо й ми, якщо відвернемося від Того, Хто промовляв з небес. ➛ Діян 13:46; Євр 2:1-3; 3:17, 8:1; 10:29

26. Котрого голос тоді захитав землю, і Котрий нині дав таку обіцянку: Ще раз захитаю не тільки землю, але й небо. ➛ Пс.67:9; Ог 2:6; Мт 24:29

27. Слова ще раз означають зміну розхитаного, як утвореного, щоб існувало непохитне. ➛ 2Кор 5:1; Євр 7:12

28. Отож, ми, приймаючи царство непохитне, будемо берегти благодать, якою будемо служити вельми угодно Богові, із благоговінням і страхом. ➛ Пс.2:11; Дан 2:44; 7:14, 18; 2Пет 3:18; Рим 6:1; Кол 1:12; 3:17; Євр 13:9,

29. Тому що Бог наш є вогонь, що поглинає. ➛ ➛ П Зак 4:24; Пр 8; Іс 33:14; Євр 10:27

Євреїв 13    

Прикінцеві повчання і зичення
в добрій волі Апостола для віруючих

1. Братня любов нехай буде поміж вами. Рим 12:10

2. Гостинности не забувайте, бо через неї деякі, не відаючи, виявили гостинність Ангелам. ➛ Бут 18:2; 19:1; Лев 19:34; 1Пет 4:9; 3Ів 5-8; Рим 12:13

3. Пам’ятайте в’язнів так, наче ви також були з ними в кайданах, і страдників, бо ви й самі є в тілі. ➛ Мт 25:36; Рим 12:15; 1Кор 12:26; Євр 10:34

4. Нехай у всіх буде шлюб чесний та ложе непорочне; а блудників і перелюбців судить Бог. Пр 5:18-23; 1Кор 6:9; Еф 5:5; 1Сол 4:3-6

5. Майте вдачу не грошолюбну, вдовольняйтеся тим, що є; бо Сам сказав: Не залишу тебе і не покину тебе, ➛ Бут 28:15; П Зак 31:6 Іс Нав 1:5

6. Тому-то ми сміливо кажемо: Господь мені помічник, і не злякаюся: що учинить мені людина?➛ Пс.117:6

7. Згадуйте наставників ваших, котрі проповідували вам Слово Боже, і, споглядаючи на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. ➛ Фил 3:17; 1Сол 2:13

8. Ісус Христос учора і сьогодні, і навіки Той Самий. Іс 41:4; 1Кор 3:11; Євр 1:11-12; Одк 1:8, 17-18; 22:13

9. Не захоплюйтеся усілякими і чужими ученнями; бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не стравами, від котрих не дістали користі навіть такі, що займаються ними. Як 4:6; 2Пет 3:18; Рим 6:1; 14:17; 16:17; Еф 4:14; Кол 2:16, 17, 20; Тит 3:8-9; Євр 9:10

10. Ми маємо жертовника, від котрого не мають права насичуватися служники скинії. ➛ 1Кор 10:18-21; Євр 7:13

11. Оскільки тіла тварин, котрих кров для очищення гріха вноситься першосвящеником до святині і спалюється поза табором,➛ Лев 6:30; 16:27; Євр 9:12

12. То Ісус також, щоб освятити людей кров’ю Своєю, постраждав поза брамою. ➛ Бут 4:4; Ів 19:17; 1Пет 1:18-19; Євр 2:11, 17; 9:12

13. Отож, вийдемо до Нього за табір, несучи Його наругу;Іс 52:11; Діян 5:41; Євр 11:26; 12:2

14. Бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. Бут 12:1; Ів 2:15-17; 2Кор 6:14-17; Євр 11:10; 12:22, 27

15. Отож, будемо через Нього безугавно приносити Богові пожертву хвали, себто плід уст, що прославляють ймення Його. ➛ Пс.53, 8; Ос 14:3; 1Пет 2:5

16. Не забувайте також доброчинства і приязні (товаристкости), бо такі пожертви гаразд угодні Богові. Неєм 8:10; Рим 12:13; 2Кор 9:12-13; Гал 6:6

17. Підкоряйтеся наставникам вашим і будьте покірні, бо вони безнастанно клопочаться за душі ваші, як такі, що забовязані дати звіт; щоб вони чинили це з радістю, а не зітхаючи, бо це для вас не корисне. Єз 3:17, 19; 33:7; 1Сол 5:12

18. Моліться за нас; бо ми певні, що маємо добру совість, тому що у всьому бажаємо поводитися чесно. ➛ Діян 24:16; Рим 15:30; 2Кор 1:11-12

19. А особливо прошу чинити це, щоб я скорше був вам повернений. ➛ Филим 22

20. А Бог миру, що з мертвих підніс великого Пастиря овечок кров’ю Заповіту вічного, Господа нашого Ісуса Христа,➛ Єр 32:40; Ів 10:12; 1Пет 5:4; Рим 15:33; 16:20; Євр 2:9; 9:16, 20

21. Нехай удосконалить вас у всілякій добрій справі, на виконання волі Його, здійснюючи у вас те, що Йому вельми угодне через Ісуса Христа. Йому слава на віки вічні. Амінь. ➛ Мт 5:48; Гал 1:5; Еф 2:10; Фил 2:13; Сол 5:23

22. Прошу вас, браття, прийміть це слово напучування; а я небагато й написав вам.

23. Знайте, що брат наш Тимофій звільнений; і я разом із ним, якщо він невдовзі прийде, побачу вас. ➛ 1Сол 3:2

24. Вітайте усіх наставників ваших і всіх святих. Вітають вас італійські. ➛ Фил 4:21

25. Благодать з усіма вами. Амінь.